ФАХ

гандал гандляваць занятак

Смотреть больше слов в «Українсько-білоруському словнику»

ФАХІВЕЦЬ →← ФАТА

Смотреть что такое ФАХ в других словарях:

ФАХ

ФАХ, у, ч.1. Вид заняття, трудової діяльності, що вимагає певної підготовки і є основним засобом до існування; професія.А Краньцовська? Вона навіть не ... смотреть

ФАХ

ФАХ, у, ч. 1. Вид заняття, трудової діяльності, що вимагає певної підготовки і є основним засобом до існування; професія. А Краньцовська? Вона навіть не знала добре, до якого фаху лагодиться Славко (Март., Тв., 1954, 332); Кобзарі пишалися своїм фахом (Тулуб, Людолови, І, 1957, 343); — Ви така ще молода і вже лікар, — вголос подумала Маргіт і вперше за всю дорогу всміхнулася. — Який хороший ви маєте фах: рятувати людей! (Гончар, Новели, 1954, 53); *У порівн. Сапер тримає смерть в руках І з нею розмовляє, Мов то його одвічний фах (Перв., І, 1958, 389); // Будь-який вид занять, що є основним засобом до існування. Був батько й писарем, і діти учив по селах. Шахтарем на рудні був, зазнав на світі багато фахів (Сос., II, 1958, 365); Стоять вони удвох коло отари в степу — .. один з гирлигою, жезлом пастуха, що засвідчує приналежність до найдавнішого фаху людського, а другий з емблемою у вигляді крил на кашкеті (Гончар, Тронка, 1963, 5). 2. Основна кваліфікація, спеціальність. Секретар райкому за фахом агроном (Вол., Сади.., 1950, 162); Катря вибрала собі на майбутнє фах інженера-електрика (Рибак, Час.., 1960, 454); Брався [Грибовський] робити все, нічого не вміючи, не маючи жодного людського фаху (Довж., І, 1958, 293); // перен., розм. Справа, заняття, в якому хтось виявляє велике вміння, майстерність, хист. Він так уподобав фах розвідника і так досконало вивчив свою справу, що міг пробратися до самої стоянки ворога (Скл., Орл. крила, 1948, 31). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 570.... смотреть

ФАХ

ФАХ (рід занять, трудової діяльності, що вимагає певних знань та навичок і є джерелом існування людини), СПЕЦІА́ЛЬНІСТЬ, ПРОФЕ́СІЯ, РЕМЕСЛО́ розм. (пер... смотреть

ФАХ

-у, ч. 1) Вид заняття, трудової діяльності, що вимагає певної підготовки і є основним засобом до існування; професія. || Будь-який вид занять, що є ос... смотреть

ФАХ

імен. чол. роду1. вид заняття, трудової діяльності; професія2. основна кваліфікація, спеціальністьспециальность сущ. жен. рода¤ працювати за фахом -- р... смотреть

ФАХ

-у, ч. 1》 Вид заняття, трудової діяльності, що вимагає певної підготовки і є основним засобом до існування; професія.|| Будь-який вид занять, що є о... смотреть

ФАХ

【阳】 职业◇ З фаху 按职业За фахом 按职业

ФАХ

Speciality; profession; trade; амер. occupationза фахом — by profession

ФАХ

[fan]ч.fach, specjalność

ФАХ

[фах]-ху, м. (ў) -ху, мн. -хие, -х'іў

ФАХ

(рід заняття) спеціальність, професія, (рівень набутих знань) кваліфікація, (в мануфактурному виробництві) ремесло.

ФАХ

-у m zawód, specjalność хто ви за фахом? kim pan jest z zawodu?; працювати за фахом pracować w swoim zawodzie

ФАХ

Фах, -ху́, у -ху́ і -хові; фа́хи, -хів

ФАХ

Гандалгандлявацьзанятак

ФАХ

професія, спеціальність, рід занять, кваліфікація, поле діяльности, фр. хліб .

ФАХ

специальность; профессия з фаху, за фахом — по специальности [профессии]

ФАХ

Fack, sakområde; yrke, profession

ФАХ

Fag; fagområde; yrke, profesjon

ФАХ

м.1) почто́вый я́щик 2) специа́льность, о́трасль

ФАХ

lat. fachспециальность, умение, навык

ФАХ

Fag; erhverv, profession

ФАХ

{фах} -ху, м. (ў) -ху, мн. -хие, -хіў.

ФАХ

гандалгандлявацьзанятак

ФАХ

Специальность, умение, навык

ФАХ

фах іменник чоловічого роду

ФАХ

სპეციალობა, დარგი, განხრა

ФАХ

фах, -у

T: 130