ЩО

гэта гэты той што

Смотреть больше слов в «Українсько-білоруському словнику»

ЩОБ →← ЩИТ

Смотреть что такое ЩО в других словарях:

ЩО

ЩО¹, чого́, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також ві́що, займ.1. також з підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання про пр... смотреть

ЩО

I чого, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також віщо, займ.1) також із підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання про предм... смотреть

ЩО

аж за (по́за) ву́хами (рідше уша́ми) лящи́ть, зі сл. ї́сти, рідше умина́ти, убира́ти і под., жарт. Жадібно, з великим апетитом; швидко. — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький); (Явдоха:) Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (М. Кропивницький); Він .. уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний); Хлопці уминали (рибу), аж за вухами лящало (В. Поліщук); — Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов); — Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник); Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк.); Тепер тільки справжнє свято і наступило: .. той п’є, той убирає, аж за вухами лящить, довго дожидали, зате ж і діждалися (Панас Мирний); З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський); Все військо добре убирало, А аж у ву́хах лящи́ть. 1. Який сильно діє на слух; дуже голосний, гучний і т. ін. З парубками йдуть і дівчата. Вони теж співають, і пісня аж лящить у вухах, луною відбивається в левадках (П. Панч). 2. зі сл. шумі́ти, вигу́кувати і т. ін. Дуже голосно, гучно, сильно і т. ін. Як заговорять разом усі ув один голос, так нічого і не второпаєш: мов на лотоках вода шумить, аж у вухах лящить! (Г. Квітка-Основ’яненко); Малий хлопчик, Матвійко, .. жирує на подушках та вигукує, аж у вухах лящить (С. Васильченко). так, що (аж) у ву́хах лящи́ть. Веселий барабанщик так брязкотів мідними тарілками, що аж у вухах лящало (Д. Ткач); Заливався (песик) так, що у вухах лящало (Ю. Збанацький). 3. у кого, від чого. Когось дратують якісь голосні, гучні, різкі і т. ін. звуки, комусь стає неприємно від почутого. — Та годі вже верещать! В мене вже аж в вухах лящить од твоїх пісень (І. Нечуй-Левицький); У Лукії аж у вухах аж (що й, ті́льки і т. ін.) пі́р’я лети́ть (розліта́ється, си́плеться і т. ін.) / полети́ть (розси́плеться, поси́плеться і т. ін.). Дуже сильно, завзято. Б’ють козаки панську челядь, аж пір’я летить (С. Васильченко); (Хмельницький:) Сьогодні ми переможемо… Дивись, козаки почали рубати крилатих (гусар). Ох, і дають, аж пір’я сиплеться (О. Корнійчук); — От в Росії та на східній Україні, так там багатіїв скубнули, що й пір’я полетіло (С. Чорнобривець). бог (Госпо́дь) зна що таке́. Невідомо що; щось неймовірне. — Маша! Прошу тебе звернути увагу вчительки нашої на те, як балакають наші діти!.. Се Бог зна що таке… се ні на що не схоже… (М. Коцюбинський). вига́дувати / ви́гадати таке́, що і в борщ не кри́шать. Говорити нісенітниці, дурниці. — От химерна Шумиха! Се вона все вигадує про мене таке, що і в борщ не кришать (Д. Мордовець). диви́тися нема́ на що (ні на що). Нікуди не годиться; не вартий уваги. Побудували сусіди будинок — дивитися нема на що (З газети). за що (й), про що? Невідомо чому, з яких причин. (Раб-єгиптянин:) Яка там помста? Що ти плетеш? Хто ж се над ким помститись має? За що? Про що? (Леся Українка). а за що? а про що? От і Соломія стала моїм врагом. А за що? А про що? (І. Нечуй-Левицький). з усіє́ї (що є, скі́льки (є) і т. ін.) мо́чі, з дієсл. Наскільки можливо; дуже сильно. Параска так вихваляє його і з усієї мочі тягнеться стати нарівні з сином багатого одкупщика (Панас Мирний); Одбиває й мене хвиля І зо всеї (з усієї) мочі (Пісні та романси..); — Та деріть дужче! — крикнув що є мочі сам пан сотник конотопський (Г. Квітка-Основ’яненко); // тільки скі́льки мо́чі. Дуже багато. Випивали скілько (скільки) мочі Аж до самої півночі… (І. Манжура). (і) га́дки не ма́ти. 1. Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. (Трохим:) Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Квітка-Основ’яненко); Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав (А. Свидницький); Зумів збити собі копійчину.., не то, що ми, дурні; тепер і гадки не має… (С. Васильченко). й га́дки не ма́ти ні про що. — Нам, панам, треба збільшувати своє двірське військо. Тоді король нас боятиметься.. Тоді ми, усі пани, й гадки не матимемо ні про що! Будемо королями (І. Нечуй-Левицький); — Поки в мене в таборі козаки да (та) гармати, я ні про що й гадки не маю (П. Куліш). і га́дки-га́доньки не ма́ти. І гадки-гадоньки не має (чабан), Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає (Т. Шевченко). ду́мки-га́дки (ду́мки-га́доньки) не ма́ти. Повбирані, заквічані (заквітчані) Та з таланом заручені, Думки-г (і) коне́м (на коні́) не об’ї́деш кого, чого. 1. Не обминеш, не уникнеш кого-, чого-небудь. — От несподіванка! Видно, справді-таки судженої конем не об’їдеш! (А. Головко); Долі й конем не об’їдеш (Укр. присл..); — Доля химерна, мої панове! Її й конем не об’їдеш (Б. Лепкий); Долі й на коні не об’їдеш, не знаєш, звідки й що впаде на тебе (Є. Гуцало). 2. жарт. Дуже товстий, огрядний і т. ін. (перев. про людину). Зловили сома великого та товстого, і конем не об’їдеш (З газети). таки́й, що й коне́м за день не об’ї́деш. — Сам (батько), як гачок, слабосилий, сухенький. А бабу собі роздобув — років сорока, огрядну, таку, що й конем за день не об’їдеш (Ю. Збанацький); // Великий (перев. про щось). во́зом не об’ї́деш. Пика — возом не об’їдеш. Солодка така й нахабна водночас (А. Крижанівський). (і (що)) світ (ніко́ли) не ба́чив (діал. не вида́в, не ви́дів). 1. Незвичайний; такий що дивує, вражає своєю рідкісністю. — Мовчіть! .. Ми вам дамо таке, що світ не бачив — два червінці (О. Довженко); // Який відрізняється від інших, особливий. Хлопці шкварили на своїй території “Яблучко” з такими алюрами й кониками, яких світ ніколи не бачив (І. Микитенко). 2. Ніколи не було, не траплялося. Виймав з портфеля експонати І тут же всім під носа пхав, До хрипоти кричав, тлумачив, Що ліпших цяцьок світ не бачив! (С. Олійник); І тепера (тепер) здається тобі, що вже й світ не видав стільки муки, скільки ти від народу прийняв за свої великомудрі науки (Леся Українка). 3. зі словоспол. таки́й, яки́х (як, що). Уживається для підкреслення вищої міри якості, властивості (перев. негативної). Був (перекладач) такий проноза, яких світ не бачив (Ю. Збанацький); Ой, горе! Хто б говорив! уже таких відьом, таких нехлюй, як ти, світ не вида (й) говори́ти ні́чого (нема́ чого́, нема́ що). Без сумніву, безперечно. А то вже дівка, не то, що на усе село, та вряд чи де й близько така була: богобоязлива, .. розумна, і що вже красива, так вже нічого й говорити! (Г. Квітка-Основ’яненко); Ні, нема що говорити, хороший хлопець Артем! (А. Головко). кат зна що (як, куди́ і т. ін.), зневажл. Не те, що треба; не таке як треба; не так як треба; те, що викликає осуд, подив і т. ін. — Ти кат зна що верзеш,— сказала Олеся (І. Нечуй-Левицький); Гнат не хотів, щоб кат зна що варнякали про нього. Тому вирішив усе нишком владнати (висватати Марту) (М. Стельмах); Ану, думаю, зв’яжу я його (півня) краще, бо та Варка .. кат зна як зв’язала (Марко Вовчок). ма́ло (що) не… Майже, майже повністю. Гнуться мало що не до землі стрункі, білі берези (І. Франко); Краде (мужик), та ще як краде! Мало що не все село панським лісом опалюється (М. Коцюбинський); — Я прожив тут мало не двадцять років — всю свою молодість (О. Слісаренко); // Можливо, навіть. Хоч Тритузний і підозрює в Порфирові мало що не спільника браконьєрів.., але щодо Кульбаки, то все це тільки випадки та припущення (О. Гончар). моло́ти язико́м, зневажл. 1. Говорити, висловлюватися, розбалакувати. А Лушня за те, що добре вміє язиком молоти, частує товариство, примовляючи: “Щоб пани здорові були, щоб нам худібки придбали!” (Панас Мирний); Язиком уміє, мабуть, той телепень молоти (В. Большак); — Та що тут розповідати,— змахує рукою дід.— Самі пусті слова. Даремно тільки молоти язиком (Ю. Збанацький). замоло́ти язико́м. — Я вже так дбаю, так дбаю про ваше добро, що й Господи! — замолов язиком Юруш (І.Нечуй-Левицький); // Багато, довго говорити. І ляскають, доки язик не стане колом. І не тільки жінки — у них, кажуть, звичка молоти язиком природжена,— а й чоловіки (М. Рудь); (Одарка (підвела очі):) Та хоч ти собі що хочеш вигадуй, мели собі язиком, скільки влізе, а мені аж нічогісінько!.. (М. Кропивницький). намоло́ти язико́м. Намоловши язиком досхочу, він, нарешті, пішов нагору до канцелярії, де знайшов поручника Лукаша (Пер на вербі́ гру́ші, жарт. 1. зі сл. наговори́ти, набала́кати і т. ін. Нісенітниці, дурниці. (Ївга:) Наговорить (писар) на вербі груші! Та він .. рад Левка живого з’їсти, бо хоче, щоб я замість Левка та пішла за нього! (Г. Квітка-Основ’яненко); — Це, мабуть, свекрушище тобі наговорила на вербі груші..,— говорила Мотря (І. Нечуй-Левицький); Наказав на вербі груш (Сл. Б. Грінченка). на вербі́ гру́ші, а на оси́ці кисли́ці. — Вже ви, мамо, наговорите на вербі груші, а на осиці кислиці (І. Нечуй-Левицький). що на вербі́ (й́) гру́ші росту́ть. Він набалакає, що на вербі груші ростуть! (Укр.. присл..); — Годі тобі, дівчино; Шпак нісенітницю таку тобі розкаже, Що й груші на вербі ростуть! (Л. Глібов). тако́го, що на ве́рбі гру́ші, а на сосні́ я́блука росту́ть. Ти розкажеш такого, що на вербі груші, а на сосні яблука ростуть! (Марко Вовчок); // Неправда, брехня. А може, то така правда, Як на вербі груші... смотреть

ЩО

I чого, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також віщо, займ. 1》 також із підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання п... смотреть

ЩО

Що мѣст. 1) Что. Що мати варила? — Борщ. Ном. № 276. Вона знає, що починає. Ном. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно. Ном. № 80. Чоловік що ступить, то згрішить. Ном. № 99. Що не їж, а хліба хочеться. Грин. II. 309. Зійшли вони на такий пустирь, що бур’ян як у чоловіка. Рудч. Ск. II. 34. Що…, то…. Чѣмъ…, тѣмъ…. І що йому міцнійш у голову уступає, то він далі посува. МВ. (КС. 1902. X 146). Що далі, то неначе лучче стає. КС. 1883. IV. 773. А що…, то…. Такъ какъ…, то…. А що він того не сказав нам, то ми й не знали. Не що. Не очень. Він не що й старим чоловіком умер. О. 1861. X. 34. Не що давно се було. Прил. у. Ні до чо́го. Ни къ чему не годный, ни для чего не нужный. Так і зріс він ні до чого. Св. Л. 159. Ні по́ чому. Ничего не стоятъ. Дурні ні по чому: що ступиш, то й дурний. Г.-Арт. (О. 1861. III. 102). Чим дуж. См. Дуж. Чим тьху. См. І. тьху. 2) Сколько. Що то плачу, що то гомону було та страху по селу. МВ. ІІ. 67. Що ж то зібралось народу, так, Господи, Твоя воля. Кв. Що світа, то й мира. Ном. Що сила, що сили. Сколько хватить силъ. Ударив що сили. Гавкає на мир що сили. Греб. 361. Що мо́га. Сколько возможно. Що мога бери, аби доніс. 3) Который, которая, которое. Приходить до коня, що з мідною гривою. Рудч. Ск. І. 104. Замісила яйцями борошно, що назмітала. Рудч. Ск. II. 2. Въ томъ-же значеніи: що-він, що-вона, що-воно́. Се колесо, що зверху пада на його вода. Ном. Ой чия то хата з краю, що я її не знаю. Чуб. V. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. Ном. Не той пан, що надів жупан, а той, що в його щире серце. Ном. 4) Если, когда. Як же мені його звоювати, що я не знаю. Рудч. Ск. II. 11. Де вже ти мені поможеш, що у мене нема нічого. Рудч. Ск. II. 21. Чим то я завтра похмелюсь, що я всі гроші пропив? Рудч. Ск. II. 21. 5) Такъ какъ. У ярмарок схотілось піти, та й не знаю, чи що застану, що уже так нерано. Рудч. Ск. II. 25. 6) Такъ что. А во Йвана дочка да мені не рівна: ой як вийде за ворота — як та королівна, що з нею не стати, а ні розмовляти, тілько взяти, шапку зняти, на добридень дати. Грин. III. 200. 7) За то что. Бог нам дав, що ми такі бідні — то це нам щастя. Рудч. Ск. II. 25. 8) Хотя, не смотря на то, что. На улицю пійде, — і то навчиться погано лаятись, що тут же й батько й мати, а то на чужині. Г. Барв. 438. 9) Кое что, что нибудь. Та і мені що перекинь. Котл. Ен. III. 13. 10) Какъ только; лишь только. Отто вискакує з води проклятий ирод, і що розженеться против Кожем’яки, то він його булавою. ЗОЮР. II. 30. 11) Всякій разъ какъ, всякій разъ когда. І що вона плакала, — то купа срібла стоїть, а сама сліпа. Рудч. Ск. II. 50. Що пожене бичка пасти, то цілий день проспить. Рудч. Ск. II. 45. Що в Бога служба, то пан-отець і звелить усім навколішки припасти. Кв. 12) Що за. Какъ, какой, какая, какое. А що в лісі за тихо, тілько листя шелестить. Чуб. Що за люде? — Із Черкас. ЗОЮР. І. 246. Що то за пекло, що тепло? Ном. № 199. Що то за хороші, за молоді парубки. МВ. ІІ. 7. 13) Що-небудь. Что-нибудь. Утни що-небудь про гайдамаків. Шевч. 156. 14) Въ началѣ рѣчи часто значитъ: вотъ. Що одним полем пішов Сомко Мушкет, а другим полем — Стецько Кукуруза. Макс. Що люде гуляють і роскоші мають, а я заробляю — нічого не маю. Чуб. 15) І що то. Что значитъ. І що то, подумаєш, на світі оці жіночки?… Ніяк од їх і не встережешся. 16) При превосходной степени прилагательныхъ и нарѣчій для усиленія. що-найдужче. Какъ можно сильнѣе. що-найперше. Прежде всего. Що-найдужчий, що-найгірший, щонайдорожчий. Що-наймолодший. Шевч. 454. 17) При сравнительной степени нарѣчій: чѣмъ. Що далі, усе вона хмурнійша — от мов хмара чорна. МВ. ІІ. 37. 18) При словахъ, выражающихъ понятіе о времени: каждый, еже…. Що-вечора, щоранку, то й надінеш новодранку. Ном. № 11241. Тужу ж я, тужу що-день, що-година. Чуб. V. 21. Що-дня і що-ночі. Шевч. 6. Що-місяця. Чуб. Не що-день Великдень. Ном. № 5334. Що-неділі. Чуб. Що-літа. Чуб. Що-рік, що-року. Шевч. Що-тижня. Чуб. Що-раз. Всякій разъ, ежечасно. А ти мене що-раз лякаєш снами. К. Іов. 16. 19) Що-на! Что вотъ тебѣ! что ну! 20) Що-го́ді! Что ну! Таке болото на дворі, що годі! Н. Вол. у. 21) Не що бо й що! Въ томъ то и дѣло. Не що бо й горе! Въ томъ то и бѣда. Ном. № 2125. 22) Що-що. Что иное. Що-що, а біда завше здибав. Ном. № 2205. См. Шо. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 528.... смотреть

ЩО

НАВІ́ЩО присл. (з якою метою), НА́ЩО, ДЛЯ (РА́ДИ, ЗАРА́ДИ) ЧО́ГО, ЧОГО́, ЗА́ДЛЯ ЧО́ГО, ЩО розм., ПРО ЩО́ розм., ПОЩО́ заст.; ЧОГО́ РА́ДИ (з відтінком н... смотреть

ЩО

I займ.1) (питальний) what, why, howщо ж далі? — what next?що з вами? — what is the matter (with you)?; (якщо хтось хворіє) what is wrong with you?що з... смотреть

ЩО

I (род. чого) мест. 1) что що б не було, що б то не стало — что бы то ни было, во что бы то ни стало до чого це? — к чему это? нема за що — не за что нема чого — (со знач. цели) незачем, ни к чему, не к чему, не для чего, разг. нечего ні за що — не за что ні за що ні про що — разг. ни за что ни про что; ни с того ни с сего ні з чим — разг. ни с чем хоч би — що что бы там ни было 2) (неизм. - в знач. почему, зачем) что що це ви мовчите? — что это вы молчите? 3) (в относительном предложении) который що - то це [се]... — что - то [так] это... 4) (при сопоставлении: одно - другое - третье) разг. что що згадав, що забув, що переплутав — что вспомнил, что забыл, что перепутал 5) (в количественном знач. и в знач. интенсивности) разг. что разг.; сколько; (при глаг., кратких прил. и нар.) как; (при полных прил.) какой що тих гостей наїхало... — сколько [что] гостей наехало [понаехало]... що вже весело було... — уж как весело было... 6) (в знач. что-нибудь) разг. что 7) (в выражениях с временным знач.) каждый що дві години — (через) каждые два часа 8) (в восклицаниях с оттенком противопоставления) что 9) (в ответ на оклик) что, а, разг. ась що є духу [сили, сил] — во весь дух, что есть духу; что есть силы, изо всех сил, разг. во всю мочь, изо всей мочи, что есть мочи; реже разг. вовсю; (преим. о крике) разг. во всю ивановскую; во всю прыть, на всех парусах [парах] (бежать); (удирать разг. - обычно) во все лопатки, со всех ног що ж (до кого, чого) — а что касается (кого, чего), что же касается (кого, чего) що за — что за (то) що з того! — (не имеет знач.) ну так что ж! разг. что за беда! що не кажи — что ни говори а (хіба) що? — а что? а що, як... — (при предположении) а что, если...; (при опасении) а вдруг, разг. не ровен [ровён] час, неравно ну що ви! — ну что вы! ну, положим! ось [от] воно що! — вот [вон] (оно) что! II союз что що не — (при указании на повторяемость) что ни (перед сущ.); как только (перед глаг.) що - то — (при сопоставлении) что - то, как - так; (при сравнит. ст.) чем - тем а що - то — (с причинным знач.) а так как - то... смотреть

ЩО

I【代】1) (表示疑问) 什么, 什么东西; 怎么, 怎样Шо це? або шо це таке? 这是什么?Шо це ви мовчите? 您怎么沉默不语?2) (表示关系) 什么, 为什么, 什么事Це не то, що ми думали 这不是我们原先想的事Вже що на ум... смотреть

ЩО

займ.-імен.что¤ багато в чому -- во многом ¤ у чому суть -- в чем суть ¤ завдання полягає от у чому -- задача состоит в следующемсполучникчто¤ дані, що... смотреть

ЩО

[szczo]1) coЩо це? — ... to jest?Що таке? — O ... chodzi?щороку — ... roku2) że, ponieważ, dlategoтому що — ... mimoнезважаючи на / дарма що / попри що... смотреть

ЩО

Що воно за сіно, коли одна суха трава.Про погане сіно.Що головою в піч, що в піч головою — то все не мед.Лихо завжди є лихом, як би воно не приходило.Щ... смотреть

ЩО

преф.1) everyщодня — every day2) the mostщонайбільше — at most

ЩО

Що, чого́, чому́, чим, на чо́му́ і на чім; до чо́го; що б, що ж, що то, займ.що, сп., що ж

ЩО

що 1 займенник форма 'віщо' вживається з прийменниками за, через, про та ін. що 2 сполучник незмінювана словникова одиниця вживається також як сполучне слово що 3 частка незмінювана словникова одиниця... смотреть

ЩО

чого co ~ ви кажете? co pan mówi?; ~ це таке? co to jest?; ~ з тобою? co się z tobą dzieje, co ci jest?; ~ це за книжка? co to za książka?; ~ не міра co niemiara... смотреть

ЩО

[шчо]чого, чоуму, чим, м. (на) чому/ч'ім

ЩО

какво, щочто /вопросит./

ЩО

Гэтагэтытойшто

ЩО

що:◊ шо (що)? прошу? га? ірон., жарт. формула перепитування непочутого (ср, ср)

ЩО

{шчо} чого́, чоуму́, чим, м. (на) чо́му/чім.

ЩО

Quoi, que

ЩО

Vad; att

ЩО

Hvad; at

ЩО

Hva; at

ЩО

що см. ще-.

ЩО

гэтагэтытойшто

ЩО

რა; რაც; ჯერ

ЩО

quod лат.

ЩО

см. ще-.

ЩО Б

Що б, займ. Я не зна́ю, що́ б було́ зо мно́ю (Коцюб.)

ЩО Б ТО НЕ СТАЛО

во что бы то ни стало

ЩО БУЛО ЗАВДАНО ДОДОМУ?

Що задано додому?

ЩО БУЛО ЗАВДАНО ДОДОМУ?

Що задано додому?

ЩО ВАРТИЙ ВИСЛІВ

Чого вартий вислів

ЩО ВАРТИЙ ВИСЛІВ

Чого вартий вислів

ЩО ВОНО ЗА ОДИН?

кто это такой? кто бы это мог быть?

ЩО Ж

Що ж, займ.

ЩО ЗА ЇДНА?

Хто така?

ЩО МАЄ ПОЧУВАТИ ХВОРИЙ ПІД ЧАС ОПЕРАЦІЇ

Що відчуває хворий під час операції

ЩО МАЄ ПОЧУВАТИ ХВОРИЙ ПІД ЧАС ОПЕРАЦІЇ

Що відчуває хворий під час операції

ЩО ПОСІДАЛИ КЕРІВНІ КРІСЛА

Що обіймали керівні посади

ЩО ПОСІДАЛИ КЕРІВНІ КРІСЛА

Що обіймали керівні посади

ЩО ПО СУТІ НЕ РОБЛЯТЬ

Що, по суті, не роблять

ЩО ПО СУТІ НЕ РОБЛЯТЬ

Що, по суті, не роблять

ЩО ПРЕДСТАВЛЯЄ СОБОЮ ГОСПОДАРСТВО

Що являє собою господарство

ЩО ПРЕДСТАВЛЯЄ СОБОЮ ГОСПОДАРСТВО

Що являє собою господарство

ЩО САМЕ РОБИТЬ КАМЕНЯР?, КАМЕНЩИК, КАМЕНЯР, МУЛЯР

Що саме робить каменяр? Декому здається, що каменяр, подібно до робітника, який зветься по-російському каменщик, будує кам’яниці, цебто кам’яні будинки. Мабуть, саме тому в одній газетній статті читаємо: «Будинки споруджують колективи будівельників — і землекопи, і каменярі, і слюсарі, і арматурники». Правду сказано: на місці спорудження будинку землекопи копатимуть котлован, матимуть чимало роботи арматурники, не байдикуватимуть і слюсарі; от тільки каменярам не буде там чого робити, бо вони або лупають чи довбають скелі, прокладаючи в горах дорогу, як то в відомому вірші І. Франка «Каменярі» («На шляху поступу ми лиш каменярі»), або добувають у каменярнях чи каменоломнях будівельний матеріал із каменю («Будівельний матеріал здобувається по надземних каменярнях». — Словник за редакцією А. Кримського). А ті робітники, що складають із будівельного каміння, яке приготували каменярі, або з цегли стіни будинку, звуться мулярі («Під вітром муляр мур виводить». — В. Сосюра). Їх і треба було вписати до колективу будівельників, що споруджують будинок.... смотреть

ЩО СТОСУЄТЬСЯ ДО СПРАВИ

Що стосується справи

ЩО СТОСУЄТЬСЯ ДО СПРАВИ

Що стосується справи

ЩО СТОСУЄТЬСЯ СПРАВОЧИНСТВА

(у веденні актуарія або судового секретаря) actuarial

T: 225