БОРЕ́ЦЬ (той, хто бореться за здійснення чого-небудь), БОЄ́ЦЬ, ПОБО́РНИК книжн., СПОБО́РНИК книжн., РАТОБО́РЕЦЬ уроч. Шевченко-борець, поет, художник, ... смотреть
БОЄ́ЦЬ, бійця́, ч.1. Учасник бою, боїв; воїн.– А тепер боєць проти Антанти буде, – оглядаючи Яреська, докінчив Баржак (О. Гончар);Кожен медпрацівник мі... смотреть
бійця, ч. 1) Учасник бою, боїв; воїн. 2) Солдат, рядовий. 3) перен. Про людину, що бореться за здійснення чого-небудь. 4) Член загону, групи (студентс... смотреть
бійця, ч. 1》 Учасник бою, боїв; воїн.2》 Солдат, рядовий.3》 перен. Про людину, що бореться за здійснення чого-небудь.4》 Член загону, групи (студент... смотреть
боє́ць[бойец']б'ійц'а, ор. б'ійцем, м. (на) б'ійцев'і/б'ійц'у, мн. б'ійц'і, б'ійц'іў
1) (воїн) combatant, fighter, warrior (тж. перен.)2) (солдат, рядовий) private soldier, man3) заст. (учасник змагання) fighter
імен. чол. роду, жив.1. учасник бою, воїн2. солдат, рядовий3. про людину, що бореться за здiйснення чого-небудьбоец
【阳】1) 战士, 士兵2) 转 斗士, 战士Бійці ідеологічного фронту 思想战线上的战士
[bojec]ч.bojowiec, żołnierz
{бойе́ц} бійца́, ор. бійце́м, м. (на) бійце́ві/бійцу́, мн. бійці́, бійці́ў.
Боє́ць, бійця́, бійце́ві, бійцю́! бійці́, -ці́в, -ця́м
див. воїн
Kjemper, forkjemper; kombattant
(бійця) ч.; мол. Те саме, що «бандит». ПСУМС, 8.
боє́ць іменник чоловічого роду, істота
бійця m bojownik, szermierz; żołnierz
Kombattant
Kampare
Чалавек
(род. бійця) боец
боєць, бійця
მებრძოლი
чалавек
син. берко, санітар.
resistance fighter