ПОЧИНИТИ

парамантаваць

Смотреть больше слов в «Українсько-білоруському словнику»

ПОЧИСТИТИ →← ПОЧИНАТИСЯ

Смотреть что такое ПОЧИНИТИ в других словарях:

ПОЧИНИТИ

НАВРО́ЧЕНО предик., кому, НА́СЛАНО на кого, НАПУ́ЩЕНО на кого, НАВРО́ЧИЛО (НАУРО́ЧИЛО рідко) безос., кого, ПОРО́БЛЕНО, ЗАПОДІ́ЯНО, ПОДІ́ЯНО, ПОЧИ́НЕНО ... смотреть

ПОЧИНИТИ

ПОЧИНИ́ТИ, чиню́, чи́ниш, док., що і без дод., заст.1. Зробити, вчинити.Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, Що з ляхами, із мости... смотреть

ПОЧИНИТИ

-чиню, -чиниш, док., перех., заст. 1) Зробити, вчинити. || кому. Заподіяти що-небудь. 2) кому. Наслати на когось чари, заподіяти кому-небудь шкоду вор... смотреть

ПОЧИНИТИ

дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: починившипочинитьДеепричастная форма: починив

ПОЧИНИТИ

-чиню, -чиниш, док. , перех. , заст. 1》 Зробити, вчинити.|| кому. Заподіяти що-небудь.2》 кому. Наслати на когось чари, заподіяти кому-небудь шкоду ... смотреть

ПОЧИНИТИ

сде́лать, соверши́ть, учини́ть, причини́ть починити штету — нанести́ убы́ток

ПОЧИНИТИ

почини́ти дієслово доконаного виду зробити рідко

ПОЧИНИТИ

Парамантаваць

ПОЧИНИТИ

парамантаваць

T: 118